Бульвар виводить на вулицю Грушевського, впираючись в досить нетривіальні, при всій своїй уездності, будиночки:
Хмельницький, прогулянка по місту і пам'ятки
У обох - чудові фронтони. Лівий - будинок з пентаграммой! Ніколи ще такого не бачив:
Правий швидше за все теж прикрашений якимись символами, які я не зрозумів.
Що все це значить - не знаю. Для масонських справ начебто запізно (архітектура тягне на початок ХХ століття):
Вы можете быть в курсе всех интересных и важных событий Хмельницка, посетив сайт khmelnytsky.com.ua, только здесь Вы проведете интересно время бесплатно и без регистрации.
Якщо ж піти по вулиці Грушевського наліво, то незабаром досягнеш пам'ятника афганцем, який справив на мене найбільше враження:
Воістину, такий образ міг народитися тільки в колишній колонії! Образ, я б сказав, дуже спірне - але пронизливий. Мабуть, найяскравіший, поряд з єкатеринбурзький "Чорним Тюльпаном" і мінським "Островом Сліз" пам'ятник інтернаціоналістам:
А навпаки, в парку Шевченка - психоделічна дитячий майданчик:
Насправді це робота Миколи Мазура, місцевого авангардного скульптора, чиї творіння прикрашають не тільки Хмельницький, а й наприклад набережну в Старокостянтинові. Оцінювати ці штуковини можна як завгодно, але авангардизм на вулиці я особисто не можу не вітати. Особливо порадував ось цей гібрид дракона, щури та водопроводу:
На думку
Хмельницький, прогулянка по місту і пам'ятки, головна визначна пам'ятка Хмельницького, по якій він навіть зробив окремий пост. Неначе уторченний хіпі зумів зняти на фото свої глюки.
Офіційно ж головна визначна пам'ятка Хмельницького - ринки:
У 1990-ті роки Хмельницький став справжньою "столицею ринків", які займали в ті часи до 1/3 його площі. Особливо відомий базар "Толкучука", або "Хмара", куди я не доїхав (бо розташований в стороні від центру, а від автовокзалу - на протилежному кінці міста). Але мабуть це щось феєричне: на площі 18 га (трикутник зі сторонами по кілометру) розкинулося 24 спеціалізованих речових ринку, а загальне число зайнятих там - понад 120 тисяч осіб (для порівняння, на Черкізоне було близько 100 тисяч робочих місць). Наскільки я знаю, в Росії нічого подібного немає - щоб ринкова торгівля стала економічної спеціалізацією міста і двигуном його розвитку.
Правда, останнім часом ринків стає менше, а цивільний торгових комплексів - більше. Масштаб їх вражає навіть після Москви:
На тій же самій площі - колишня каланча. Час побудови я не знайшов, але в будь-якому випадку першої половина ХХ століття. Однак цікавіше інше - в пожежному депо тепер кінотеатр!
Тут же - дві 16-поверхові "свічки", побудовані в 1978 році. Кажуть, для свого часу був дуже перспективний проект, та й просто в невеликому обласному місті такі вежі виглядають незвично - це масштаб Києва і Мінська:
А від веж недалеко до стоїть у дворі цегляних п'ятиповерхівок собору Різдва Богородиці (1822) - найстарішого будівлі міста, і єдиного справді цікавого архітектурного пам'ятника:
Дуже вдалий приклад ампірної ротонди:
І в цілому на всю цю прогулянку у мене пішло близько півтори години. Звичайно, Хмельницький не порівняти ні тільки з Чернівцями, а й навіть з Тернополем. Однак говорити, що він зовсім не цікавий, я б теж не став.
В основному ж Хмельницький такої.